- відношення
- [в'ідно/шеин':а]
-н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відношення — я, с. 1) Стосунок, причетність до кого , чого небудь; зв язок із кимсь, чимсь. 2) Взаємозв язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтаксичні відношення. 3) заст. Ставлення (у 1 знач.). 4) Діловий лист, що надсилається в установу або … Український тлумачний словник
співвідношення — я, с. Взаємне відношення, взаємний зв язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ. •• Бала/нсові співвідно/шення обчислювані на підставі балансу підприємства показники, що містять інформацію про його фінансовий стан … Український тлумачний словник
взаємовідношення — я, с. Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв язку, взаємодії … Український тлумачний словник
підношення — я, с. 1) рідко. Те саме, що піднесення. 2) заст.Подарунок, хабар … Український тлумачний словник
світовідношення — я, с., філос. Спосіб самовизначення, саморозвитку та самосвідомості людини … Український тлумачний словник
співвідношення — [сп іўв ідно/шеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
відношення — 1) (до кого чого пов язаність кого / чого н. із кимось / чимось), стосунок, причетність, зв язок (з ким чим) 2) див. взаємозв язок … Словник синонімів української мови
взаємовідношення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відношення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підношення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови